легковірний
ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е.
Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий.
[Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (І. Франко);
Добрий хлопчисько, тільки легковірний (Б. Лепкий);
Бачу, володарі безсмертя теж вміють потішатися над легковірними смертними (О. Бердник);
Грішно плямувати істину брехнею, а брехливе передавати легковірним нащадкам (П. Загребельний);
Цей Телесій, страшенний грошолюб. Мріє стати більйонером за рахунок того, що вводить в оману легковірних слабодухів (В. Кожелянко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легковірний — легкові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- легковірний — див. ДОВІРЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- легковірний — -а, -е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легковірний — ДОВІ́РЛИВИЙ (який легко довіряє, схильний довіряти), ЛЕГКОВІ́РНИЙ, ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ) заст. Довірливі дівчата стали, не сміють хлопця вивірить — щиро він кохає чи прихитрюється (К. Словник синонімів української мови
- легковірний — ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (Фр. Словник української мови в 11 томах