легковір
ЛЕГКОВІ́Р, а, ч.
Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.
За наші облігації сувої сукна і хрому на чоботи можна було купити на львівському базарі, тамтешні легковіри думали, що то – совітські гроші (В. Дрозд);
– Не будь таким легковіром. Як може простий комсомольський хлопчик так зухвало користуватися цими штуками? (Ю. Андрухович);
Найбільшими ж легковірами й шкідниками є ті, які вважають, що раціональність притаманна лише їм (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легковір — легкові́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- легковір — -а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легковір — ЛЕГКОВІ́Р, а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина. Словник української мови в 11 томах