1. Словник української мови в 11 томах

легковір

ЛЕГКОВІ́Р, а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легковір — легкові́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. легковір — -а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковір — ЛЕГКОВІ́Р, а, ч. Той, хто легко вірить будь-чому; дуже довірлива людина. За наші облігації сувої сукна і хрому на чоботи можна було купити на львівському базарі, тамтешні легковіри думали, що то – совітські гроші (В. Дрозд); – Не будь таким легковіром. Словник української мови у 20 томах