легкохідний

легкохі́дний

-а, -е.

Який володіє легкою ходою, порівняно невеликою масою та підвищеною швидкістю пересування. Легкохідний танк.

Значення в інших словниках

1. легкохідний — легкохі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легкохідний — ЛЕГКОХІ́ДНИЙ, а, е Який володіє легкою ходою, порівняно невеликою масою та підвищеною швидкістю пересування. Легкохідний танк; Сучасний реніамобіль оснащений за європейськими стандартами, легкохідний та надійний в умовах бездоріжжя (із журн.  Словник української мови у 20 томах