легкохідний
ЛЕГКОХІ́ДНИЙ, а, е
Який володіє легкою ходою, порівняно невеликою масою та підвищеною швидкістю пересування.
Легкохідний танк;
Сучасний реніамобіль оснащений за європейськими стандартами, легкохідний та надійний в умовах бездоріжжя (із журн.);
// Який не передбачає додаткових труднощів пересування.
Краще вирушити через перевал хребтом – це легкохідний маршрут, на якому не трапляється значних перепадів висот (з Інтернету);
// Компактний, з невеликою вагою.
Легкохідні намети мають зазвичай вищу ціну (з газ.);
В продажу один легкохідний рюкзак синього кольору (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)