легкохворий
ЛЕГКОХВО́РИЙ, а, е
Який трохи хворіє, має легку хворобу.
Вантажні ліфти для перевезення відвідувачів та легкохворих пацієнтів в лікарні не застосовуються (з газ.);
// у знач. ім. легкохво́рий, рого, ч.; легкохво́ра, рої, ж. Той (та), що легко хворіє.
До легкопоранених і легкохворих зараховують поранених і хворих, які не мають ушкоджень органа зору, великих кровоносних судин, нервів, кісток і т. ін. (з навч. літ.);
Амбулаторне лікування легкохворих переважно відбувається з короткими строками видужання – до 10 діб (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)