легкохворий

ЛЕГКОХВО́РИЙ, а, е

Який трохи хворіє, має легку хворобу.

Вантажні ліфти для перевезення відвідувачів та легкохворих пацієнтів в лікарні не застосовуються (з газ.);

// у знач. ім. легкохво́рий, рого, ч.; легкохво́ра, рої, ж. Той (та), що легко хворіє.

До легкопоранених і легкохворих зараховують поранених і хворих, які не мають ушкоджень органа зору, великих кровоносних судин, нервів, кісток і т. ін. (з навч. літ.);

Амбулаторне лікування легкохворих переважно відбувається з короткими строками видужання – до 10 діб (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкохворий — ЛЕГКОХВОРИЙ – ЛЕГКО ХВОРИЙ Легкохворий, -ого, ім. Не дуже хвора людина. Легко хворий, присл. з прикм. Літературне слововживання