легкохідний

ЛЕГКОХІ́ДНИЙ, а, е

Який володіє легкою ходою, порівняно невеликою масою та підвищеною швидкістю пересування.

Легкохідний танк;

Сучасний реніамобіль оснащений за європейськими стандартами, легкохідний та надійний в умовах бездоріжжя (із журн.);

// Який не передбачає додаткових труднощів пересування.

Краще вирушити через перевал хребтом – це легкохідний маршрут, на якому не трапляється значних перепадів висот (з Інтернету);

// Компактний, з невеликою вагою.

Легкохідні намети мають зазвичай вищу ціну (з газ.);

В продажу один легкохідний рюкзак синього кольору (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкохідний — легкохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легкохідний — -а, -е. Який володіє легкою ходою, порівняно невеликою масою та підвищеною швидкістю пересування. Легкохідний танк. Великий тлумачний словник сучасної мови