легкуватий
ЛЕГКУВА́ТИЙ, а, е.
Деякою, певною мірою легкий (у 1–5 знач.).
Нарешті випала нагода випробувати мотобайк на снігу. Трохи легкуватий, буксує (з Інтернету);
Цей сорт пива має м'який, легкуватий, ледь кислуватий присмак (із журн.);
Ваш багаж знань прикро легкуватий, а в галузі історії – просто жахливий (з газ.);
Попереду, в легкуватій імлі пливли човни (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легкуватий — легкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- легкуватий — див. легкий Словник синонімів Вусика
- легкуватий — -а, -е. Трохи легкий (у 1-5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- легкуватий — ЛЕГКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи легкий (у 1-5 знач.). Словник української мови в 11 томах