Великий тлумачний словник сучасної мови

легінювати

легінюва́ти

-юю, -юєш, недок., діал.

Парубкувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. легінювати — легінюва́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. легінювати — ЛЕГІНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Парубкувати. Той цар мав сина, котрий легінював до тридцяти років (Калин, Закарп. казки, 1955, 210).  Словник української мови в 11 томах