лежачий
лежа́чий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до лежати 1).
2》 у знач. прикм. Який перебуває в горизонтальному положенні, лежить.
|| у знач. ім. лежачий, -чого, ч.; лежача, -чої, ж. Той, хто лежить (у 1 знач.)
|| Який проходить у лежанні.
|| перен. Лежача робота.
3》 у знач. прикм. Який лежить у постелі, не може ходити (про хворого).
4》 у знач. прикм. Який не використовується.
Великий тлумачний словник сучасної української мови