лежбище

ле́жбище

-а, ч.

Місце, де лежать стадами тварини.

Значення в інших словниках

1. лежбище — ле́жбище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лежбище — ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Лось зрушив із лежбища, а потім і побіг (Є. Гуцало); Острови славляться також своїми лежбищами морських котиків і сивучів, як, наприклад, у бухті Піщаній (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. лежбище — ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Вони вивчали нетипові лежбища на островах Прибилова (Рад. Укр., 26. VІІ 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах