лейбик

ле́йбик

-а, ч., діал.

1》 Чоловічий верхній одяг (звичайно без рукавів).

|| Частина чоловічого костюма; жилет.

2》 Жіночий верхній одяг.

Значення в інших словниках

1. лейбик — Ле́йбик: — короткий верхній одяг без рукавів, рід жилетки [VI] — верхній короткий одяг без рукавів [24;IV,V,VII,IX] — короткий одяг без рукавів [21] — рід жилетки [I]  Словник з творів Івана Франка
2. лейбик — ле́йбик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. лейбик — ЛЕ́ЙБИК, а, ч., діал. Чоловічий або жіночий короткий верхній одяг без рукавів. Жінка висмикнула вати з свого старого лейбика й дала Дрімайлові (І. Нечуй-Левицький); Гончаренко ..  Словник української мови у 20 томах
4. лейбик — ле́йбик знев. верхній одяг (перев. без рукавів)(м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. лейбик — А, ч. Відома марка одягу. Нещодавно купила собі шкіряний лейбик (ПіК).  Словник сучасного українського сленгу
6. лейбик — (-а) ч.; мол., жрм. Піджак.  Словник жарґонної лексики української мови
7. лейбик — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал.  Словник синонімів української мови
8. лейбик — ЛЕ́ЙБИК, а, ч., діал. 1. Чоловічий верхній одяг (звичайно без рукавів). Він був у довгому лейбику до колін, в хромових чоботях (Кучер, Трудна любов, 1960, 158); // Частина чоловічого костюма; жилет.  Словник української мови в 11 томах
9. лейбик — Ле́йбик, -ка м. 1) Родъ жилета у лемковъ. Гол. Од. 75. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка