Значення в інших словниках
-
лекторка —
ле́кторка іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
лекторка —
ЛЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до ле́ктор. В руках лекторка держить невеликий зшиток, з котрого вона зараз зважиться читать уголос (Олена Пчілка); Стара .. лекторка робить нам зауваження і це змушує Таню заткнутися (А.
Словник української мови у 20 томах
-
лекторка —
Ле́кторка, -рки, -рці; -торки, -торок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лекторка —
ЛЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до ле́ктор. Там нема електрики, Віє з лугу холодом, Ти одна є лекторка Із заводу (Ус., І сьогодні.., 1957, 61).
Словник української мови в 11 томах