лемур

лему́р

-а, ч.

1》 Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа.

2》 міф. Духи померлих, які вночі блукають по землі у вигляді відьом і кістяків.

Значення в інших словниках

1. лемур — лему́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лемур — ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. лемур — ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (Посібник з зоогеогр., 1956, 50).  Словник української мови в 11 томах