лемур
лему́р
-а, ч.
1》 Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа.
2》 міф. Духи померлих, які вночі блукають по землі у вигляді відьом і кістяків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лемур — лему́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лемур — ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- лемур — ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (Посібник з зоогеогр., 1956, 50). Словник української мови в 11 томах