лемур

ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа.

Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (Посібник з зоогеогр., 1956, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лемур — лему́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лемур — -а, ч. 1》 Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. 2》 міф. Духи померлих, які вночі блукають по землі у вигляді відьом і кістяків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лемур — ЛЕМУ́Р, а, ч. Тварина, що займає проміжне положення між мавпами і нижчими ссавцями; півмавпа. Характерними тваринами, ендемічними для Мадагаскарської області, є лемури, що належать до ряду півмавп (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах