лентиго

ленти́го

невідм., с., мед.

Уроджена пігментна пляма величиною з сочевицю.

Старече лентиго — лентиго, яке виникає після 50-60 років.

Юнацьке лентиго — лентиго, яке спостерігається в юнацькому віці.

Значення в інших словниках

1. лентиго — ЛЕНТИ́ГО, невідм., с., мед. Уроджена пігментна пляма завбільшки із сочевицю.  Словник української мови у 20 томах