лентиго

ленти́го

невідм., с., мед.

Уроджена пігментна пляма величиною з сочевицю.

Старече лентиго — лентиго, яке виникає після 50-60 років.

Юнацьке лентиго — лентиго, яке спостерігається в юнацькому віці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лентиго — ЛЕНТИ́ГО, невідм., с., мед. Уроджена пігментна пляма завбільшки із сочевицю. Словник української мови у 20 томах