лентиго
ленти́го
невідм., с., мед.
Уроджена пігментна пляма величиною з сочевицю.
Старече лентиго — лентиго, яке виникає після 50-60 років.
Юнацьке лентиго — лентиго, яке спостерігається в юнацькому віці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лентиго — ЛЕНТИ́ГО, невідм., с., мед. Уроджена пігментна пляма завбільшки із сочевицю. Словник української мови у 20 томах