лентиго

ЛЕНТИ́ГО, невідм., с., мед.

Уроджена пігментна пляма завбільшки із сочевицю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лентиго — невідм., с., мед. Уроджена пігментна пляма величиною з сочевицю. Старече лентиго — лентиго, яке виникає після 50-60 років. Юнацьке лентиго — лентиго, яке спостерігається в юнацькому віці. Великий тлумачний словник сучасної мови