ловище

ло́вище

-а, с.

Стародавнє означення мисливського угіддя.

Значення в інших словниках

1. ловище — ЛОВИ́ЩЕ, а, ч. Місце для ловів, полювання. Полював [Жидята] потаємно в княжих ловищах, бив звірину (П. Загребельний); З цих територій [по Дніпру і Десні], відгороджених перевісищами й визначених як ловища, брали хутра для торгівлі з європейськими та арабськими країнами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ловище — Лови́ще, -ща с. Мѣсто для охоты.  Словник української мови Грінченка