ловище

ЛОВИ́ЩЕ, а, ч.

Місце для ловів, полювання.

Полював [Жидята] потаємно в княжих ловищах, бив звірину (П. Загребельний);

З цих територій [по Дніпру і Десні], відгороджених перевісищами й визначених як ловища, брали хутра для торгівлі з європейськими та арабськими країнами (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ловище — -а, с. Стародавнє означення мисливського угіддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ловище — Лови́ще, -ща с. Мѣсто для охоты.  Словник української мови Грінченка