лоретка

лоре́тка

-и, заст.

Жінка легкої поведінки; повія.

Значення в інших словниках

1. лоретка — лоре́тка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. лоретка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові..  Словник синонімів української мови
3. лоретка — ЛОРЕ́ТКА, и, ж., заст. Жінка легкої поведінки; повія.  Словник української мови в 11 томах