Словник української мови в 11 томах

лоретка

ЛОРЕ́ТКА, и, ж., заст. Жінка легкої поведінки; повія.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лоретка — лоре́тка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. лоретка — -и, заст. Жінка легкої поведінки; повія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоретка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові..  Словник синонімів української мови