лоретка
ЛОРЕ́ТКА, и, ж., заст. Жінка легкої поведінки; повія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лоретка — лоре́тка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- лоретка — -и, заст. Жінка легкої поведінки; повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоретка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови