лоретка

ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Але гімназистом попав у обійми досвідченої і дорогої повії (М. Стельмах); Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов, де обличчя од пудри аж сині, візники й проститутки любов (В. Сосюра); — Звісно, як солдаток шанують: як саму послідню паплюгу (Г. Квітка-Основ'яненко); — Сей добрий, мовляли, чоловік, з яким ви мені світ зав'язали,.. рідко в який вечір не напивається в корчмі та не водиться то з однією, то з другою хльоркою (переклад М. Лукаша); А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся (Максим) якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею... (Панас Мирний); Почувала (Софія) й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); — Я не ремісник, я панич. Люблю пси, коні і кокоток (І. Франко). — Пор. розпу́сниця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоретка — лоре́тка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. лоретка — -и, заст. Жінка легкої поведінки; повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лоретка — ЛОРЕ́ТКА, и, ж., заст. Жінка легкої поведінки; повія. Словник української мови в 11 томах