1. Словник синонімів української мови

лорнет

МОНО́КЛЬ (кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину і використовується замість окулярів); ЛОРНЕ́Т, ЛОРНЕ́ТКА розм. (скло в оправі, яким користувались перев. у дворянських колах). В око він вставляє скельце монокля, яке щохвилини випадає звідти. Зв'язковий одразу запихає монокля на місце (Ю. Яновський); Графиня піднесла до очей лорнет (О. Донченко); — Подайте корсаж, дістаньте шкатулку з бриліантами, знайдіть бінокль, улагодьте несесер, та не забудьте лорнетки! (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лорнет — лорне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лорнет — -а, ч. 1》 Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах. 2》 Окуляри в оправі з ручкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лорнет — ЛОРНЕ́Т, а, ч. 1. Різновид монокля в оправі, яким користувалися у дворянських колах. Здається, не лорнет у його блідій і вузькій руці, а лупа, без якої він не розглядів би полтавської губернської дрібноти (О. Словник української мови у 20 томах
  4. лорнет — лорне́т (франц. lorgnette, від lorgner – позирати нишком) складані окуляри з ручкою. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лорнет — Окуляри з довгою ручкою у коштовній оправі; XVIII — поч. XX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лорнет — ЛОРНЕ́Т, а, ч. 1. Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах. І, здається, не лорнет у його блідій і вузькій руці, а лупа, без якої він не розглядів би полтавської губернської дрібноти (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 244). Словник української мови в 11 томах