лорнет

лорне́т

-а, ч.

1》 Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах.

2》 Окуляри в оправі з ручкою.

Значення в інших словниках

1. лорнет — лорне́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лорнет — ЛОРНЕ́Т, а, ч. 1. Різновид монокля в оправі, яким користувалися у дворянських колах. Здається, не лорнет у його блідій і вузькій руці, а лупа, без якої він не розглядів би полтавської губернської дрібноти (О.  Словник української мови у 20 томах
3. лорнет — лорне́т (франц. lorgnette, від lorgner – позирати нишком) складані окуляри з ручкою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лорнет — Окуляри з довгою ручкою у коштовній оправі; XVIII — поч. XX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
5. лорнет — МОНО́КЛЬ (кругле оптичне скло для одного ока, що вставляється в очну западину і використовується замість окулярів); ЛОРНЕ́Т, ЛОРНЕ́ТКА розм. (скло в оправі, яким користувались перев. у дворянських колах).  Словник синонімів української мови
6. лорнет — ЛОРНЕ́Т, а, ч. 1. Рід монокля в оправі, яким користувались у дворянських колах. І, здається, не лорнет у його блідій і вузькій руці, а лупа, без якої він не розглядів би полтавської губернської дрібноти (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 244).  Словник української мови в 11 томах