лужицький

лу́жицький

-а, -е.

Стос. до лужичан.

Значення в інших словниках

1. лужицький — лу́жицький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни і Лужиця. – Жменька словаків чи лужицьких сербів, навіть болгари під турками – всі видають свої журнали, тільки русини під австрійським скіпетром не мають ні часописів, ані літератури (Р.  Словник української мови у 20 томах
3. лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни. Справжній розвиток лужицької літератури розпочався в XIX ст., коли з’ївився ряд національно свідомих діячів (Рад. літ-во, 4, 1963, 150).  Словник української мови в 11 томах