лужицький

лу́жицький

-а, -е.

Стос. до лужичан.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лужицький — лу́жицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни і Лужиця. – Жменька словаків чи лужицьких сербів, навіть болгари під турками – всі видають свої журнали, тільки русини під австрійським скіпетром не мають ні часописів, ані літератури (Р. Словник української мови у 20 томах
  3. лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни. Справжній розвиток лужицької літератури розпочався в XIX ст., коли з’ївився ряд національно свідомих діячів (Рад. літ-во, 4, 1963, 150). Словник української мови в 11 томах