лужицький
лу́жицький
-а, -е.
Стос. до лужичан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лужицький — лу́жицький прикметник Орфографічний словник української мови
- лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни і Лужиця. – Жменька словаків чи лужицьких сербів, навіть болгари під турками – всі видають свої журнали, тільки русини під австрійським скіпетром не мають ні часописів, ані літератури (Р. Словник української мови у 20 томах
- лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни. Справжній розвиток лужицької літератури розпочався в XIX ст., коли з’ївився ряд національно свідомих діячів (Рад. літ-во, 4, 1963, 150). Словник української мови в 11 томах