1. Словник української мови в 11 томах

лужицький

ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни.

Справжній розвиток лужицької літератури розпочався в XIX ст., коли з’ївився ряд національно свідомих діячів (Рад. літ-во, 4, 1963, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лужицький — лу́жицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лужицький — -а, -е. Стос. до лужичан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лужицький — ЛУ́ЖИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до лужича́ни і Лужиця. – Жменька словаків чи лужицьких сербів, навіть болгари під турками – всі видають свої журнали, тільки русини під австрійським скіпетром не мають ні часописів, ані літератури (Р. Словник української мови у 20 томах