луплений лу́плений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лупити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках луплений — лу́плений прикметник Орфографічний словник української мови луплений — ЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е: Півбо́ка лу́плена див. півбо́ка. Словник української мови в 11 томах