луплений

лу́плений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до лупити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луплений — лу́плений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. луплений — ЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е: Півбо́ка лу́плена див. півбо́ка. Словник української мови в 11 томах