луплений

лу́плений

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до лупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. луплений — ЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е: Півбо́ка лу́плена див. півбо́ка. Словник української мови в 11 томах