льодовня

льодо́вня

-і, ж.

Те саме, що льодовник.

|| Приміщення, ящик або шафа з льодом для зберігання продуктів.

Значення в інших словниках

1. льодовня — льодо́вня іменник жіночого роду льодовник  Орфографічний словник української мови
2. льодовня — Льодовник, льодівня, льодниця.  Словник синонімів Караванського
3. льодовня — ЛЬОДО́ВНЯ, і, ж., заст. Те саме, що льодо́вник. Бiля ворiт панич звiльнився, звернув лiворуч, поза льодовнею, побiг у сад (Василь Шевчук); Льодовня, в якій торговці зберігали м'ясо, була неподалік від торжища, за рядами царських комір (І.  Словник української мови у 20 томах
4. льодовня — ЛЬОХ (спеціально обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. овочів і фруктів), ПО́ГРІБ, ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, ПИВНИ́ЦЯ діал. (перев. для зберігання напоїв); ГЛИ́БКА діал.; ЛЬОДО́ВНИК, ЛЬОДО́ВНЯ (приміщення з льодом).  Словник синонімів української мови
5. льодовня — Льодо́[і́]вня, -ні, -нею; -до́[і́]вні, -вень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. льодовня — ЛЬОДО́ВНЯ, і, ж. Те саме, що льодо́вник. Настина мати раз у раз бігала то в хату, то в льодовню чи до льоху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Споруджують такі будівлі: приміщення для приймання і первинної переробки молока (сепараторна і льодовня)...  Словник української мови в 11 томах
7. льодовня — Льодо́вня, -ні ж. Ледникъ. Лубен. у.  Словник української мови Грінченка