льодовня
ЛЬОДО́ВНЯ, і, ж., заст.
Те саме, що льодо́вник.
Бiля ворiт панич звiльнився, звернув лiворуч, поза льодовнею, побiг у сад (Василь Шевчук);
Льодовня, в якій торговці зберігали м'ясо, була неподалік від торжища, за рядами царських комір (І. Білик);
Нечутно ступаючи, крався [Тарас] попід стайнею, перебіг до дровітні, а звідти поза льодовнею обігнув куховарню й опинився біля комори (В. Чемерис);
// Приміщення, ящик або шафа з льодом для зберігання продуктів.
Це була простора льодовня. На прикріплених під стелею гаках висіли коров'ячі туші (І. Роздобудько);
* Образно. На тих поличках – запаси тільки для себе, нема чого підгодовувати інших – можливих суперників. Його серце – льодовня, де остуджуються найгарячіші думки (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)