льотний

льо́тний

-а, -е.

1》 Стос. до польоту літальних апаратів.

|| 3 якого літальні апарати піднімаються в повітря.

|| Сприятливий для польоту літальних апаратів.

|| Який використовується льотчиком, признач. для льотчиків.

2》 Стос. до професії льотчика.

3》 Здатний літати (про комах, птахів і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. льотний — льо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. льотний — ЛЬО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до польотів. Юні пілоти вивчають теоретичні основи авіації і космонавтики, принципи конструювання літаків, льотну і парашутну справи (із журн.); // Звідки літальні апарати піднімаються в повітря.  Словник української мови у 20 томах
3. льотний — ЛІТНИ́Й (з якого літальні апарати підіймаються в повітря), ЗЛІТНИ́Й, ЛЬО́ТНИЙ. Літне поле; Літак, важко похитуючись, вирушає на злітну смугу (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
4. льотний — ЛЬО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до польоту літальних апаратів. Як тільки встановились льотні ночі, вилетіли вони прискорити висилку боєприпасів (Шер., В партиз. загонах, 1947, 101); // З якого літальні апарати піднімаються в повітря.  Словник української мови в 11 томах