льотний

ЛЬО́ТНИЙ, а, е.

1. Стос. до польоту літальних апаратів.

Як тільки встановились льотні ночі, вилетіли вони прискорити висилку боєприпасів (Шер., В партиз. загонах, 1947, 101);

// З якого літальні апарати піднімаються в повітря.

До виходу на льотне поле лишилося п’ять хвилин (Рибак, Час.., 1960, 856);

// Сприятливий для польоту літальних апаратів.

Помірний вітер віє — чудовий льотний час! (Забіла, У.. світ, 1960, 42);

// Який використовується льотчиком, признач. для льотчиків.

До нього підійшов невисокий чорнявий хлопець у льотному комбінезоні і шоломі (Собко, Серце, 1952, 83).

2. Стос. до професії льотчика.

Каро вчився наполегливо і вперто льотній майстерності (Рибак, Що сталося.., 1947, 25).

3. Здатний літати (про комах, птахів і т. ін.).

Усі льотні бджоли сім’ї, яка відроїлася, збираються до рою і посилюють його (Колг. Укр., 6, 1956, 34);

У тримісячному віці фазанів вважають льотними (Наука.., 8, 1966, 33).

Значення в інших словниках

1. льотний — льо́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. льотний — -а, -е. 1》 Стос. до польоту літальних апаратів. || 3 якого літальні апарати піднімаються в повітря. || Сприятливий для польоту літальних апаратів. || Який використовується льотчиком, признач. для льотчиків. 2》 Стос. до професії льотчика. 3》 Здатний літати (про комах, птахів і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. льотний — ЛЬО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до польотів. Юні пілоти вивчають теоретичні основи авіації і космонавтики, принципи конструювання літаків, льотну і парашутну справи (із журн.); // Звідки літальні апарати піднімаються в повітря.  Словник української мови у 20 томах
4. льотний — ЛІТНИ́Й (з якого літальні апарати підіймаються в повітря), ЗЛІТНИ́Й, ЛЬО́ТНИЙ. Літне поле; Літак, важко похитуючись, вирушає на злітну смугу (О. Гончар).  Словник синонімів української мови