любець любе́ць -бця, ч. 1》 Те саме, що любисток. 2》 зах. Милий, коханий. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках любець — див. коханий Словник синонімів Вусика любець — Любець, -бця́ м. 1) = любисток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514. Словник української мови Грінченка