любий
лю́бий
-а, -е.
1》 Який викликає любов до себе; дорогий та близький серцю.
2》 Те саме, що коханий 1).
|| Сповнений кохання.
3》 у знач. ім. любий, -бого, ч.; люба, -бої, ж. Той (та), кого люблять, кохають.
4》 Якого люблять; коханий (у 3 знач.).
5》 З яким приємно провести час, якого чекають (про гостя).
|| у знач. ім. любий, -бого, ч.; люба, -бої, ж. Уживається у звертанні як вираз фамільярності або зневаги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови