Великий тлумачний словник сучасної мови

люблячий

лю́блячий

-а, -е.

Який любить кого-небудь.

|| Сповнений любові до кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. люблячий — лю́блячий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. люблячий — ЛЮ́БЛЯЧИЙ, а, е, рідко. Який любить кого-небудь. Мати .. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (М. Коцюбинський); Хай живуть люди, сміливі, геройські, жорстокі, люблячі люди! (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. Люблячий — див. Бог  Словник синонімів Вусика
  4. люблячий — ЛЮ́БЛЯЧИЙ, а, е. Який любить кого-небудь. Мати.. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (Коцюб., III, 1956, 286); Бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри..  Словник української мови в 11 томах