люблячий
лю́блячий
-а, -е.
Який любить кого-небудь.
|| Сповнений любові до кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люблячий — лю́блячий прикметник Орфографічний словник української мови
- люблячий — ЛЮ́БЛЯЧИЙ, а, е, рідко. Який любить кого-небудь. Мати .. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (М. Коцюбинський); Хай живуть люди, сміливі, геройські, жорстокі, люблячі люди! (В. Словник української мови у 20 томах
- Люблячий — див. Бог Словник синонімів Вусика
- люблячий — ЛЮ́БЛЯЧИЙ, а, е. Який любить кого-небудь. Мати.. добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву, особливо для мене, якого дуже любить (Коцюб., III, 1956, 286); Бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри.. Словник української мови в 11 томах