любов
любо́в
-і, ж.
1》 Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.).
|| перен. Той, кого люблять (у 2 знач.).
|| Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю.
|| розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі.
2》 Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь.
|| Глибока повага, шанобливе ставлення до людини.
|| Глибока приязнь, викликана родинними зв'язками.
|| перен.
3》 до чого. Інтерес до чого-небудь.
|| Внутрішній, духовний потяг до чого-небудь.
|| Пристрасть до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови