любо
лю́бо
присл.
Приємно, гарно.
|| у знач. присудк. сл.
|| Ласкаво, з любов'ю.
Любо-мило — дуже, надзвичайно добре.
Великий тлумачний словник сучасної української мовилю́бо
присл.
Приємно, гарно.
|| у знач. присудк. сл.
|| Ласкаво, з любов'ю.
Любо-мило — дуже, надзвичайно добре.
Великий тлумачний словник сучасної української мови