любця

лю́бця

-і, ж., нар.-поет.

Мила, кохана.

Значення в інших словниках

1. любця — див. кохана  Словник синонімів Вусика
2. любця — Лю́бця, -ці ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.  Словник української мови Грінченка