любця лю́бця -і, ж., нар.-поет. Мила, кохана. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me любуня любчик Значення в інших словниках любця — див. кохана Словник синонімів Вусика любця — Лю́бця, -ці ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках любця — див. кохана Словник синонімів Вусика любця — Лю́бця, -ці ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93. Словник української мови Грінченка