любця

Лю́бця, -ці

ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любця — див. кохана Словник синонімів Вусика
  2. любця — -і, ж., нар.-поет. Мила, кохана. Великий тлумачний словник сучасної мови