лякатися

ляка́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось.

|| Полохатися.

2》 Відчувати занепокоєння; непокоїтися; боятися.

Значення в інших словниках

1. лякатися — (пройматися страхом) страхатися, полохатися, (дуже) жахатися.  Словник синонімів Полюги
2. лякатися — ляка́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. лякатися — Страхатися, жахатися, настрашуватися, д. пудитися; (- тварин) полохатися, (- коней) харапудитися; (чого) боятися; док. ЗЛЯКАТИСЯ, г. стхірити, п! СТОРОПІТИ.  Словник синонімів Караванського
4. лякатися — див. боятися; панікувати  Словник синонімів Вусика
5. лякатися — [л'акатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
6. лякатися — ЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чого і без дод. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось. Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби (І. Франко); [Оришка:] Ох, я так вся і тремтю [тремчу]!...  Словник української мови у 20 томах
7. лякатися — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм.  Словник синонімів української мови
8. лякатися — ЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось. Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. лякатися — Лякатися, -каюся, -єшся гл. Пугаться. Шевч. 59. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане. Чуб. III. 244.  Словник української мови Грінченка