лякатися
ЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. чого і без дод. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось.
Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби (І. Франко);
[Оришка:] Ох, я так вся і тремтю [тремчу]! [Антон:] Бог зна, чого ти лякаєшся! (М. Кропивницький);
* Образно. Танки не лякаються наших залпів, повзуть гадами (В. Логвиненко);
// Полохатися.
Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви (Ю. Смолич).
2. Відчувати занепокоєння; турбуватися; боятися.
Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (М. Старицький);
З'являється така безліч слів, що я лякаюся в них заблудитися (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)