лякливий

ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який легко лякається, усього боїться.

Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, .. тихо схилився до пана Рогмунда (З. Тулуб);

// Який виражає страх, боязнь.

Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (В. Сосюра);

Підкрався Чортик, віхтик хвоста полоскотав лякливого за вухом (Л. Костенко);

// Сповнений переляку, страху, побоювання.

Йому стало жалко Василини, – таким благальним й лякливим був її погляд (М. Руденко);

// у знач. ім. лякли́вий, вого, ч. Той, хто легко лякається, усього боїться.

Сова. А я за це й крилом кивнуть не хочу, – Лякливих краще криком заморочу (з казки).

2. Якого легко сполохати; полохливий.

Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (приказка);

Обачні дрохви голови звели, В траву хохітви залягли лякливі (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. лякливий — лякли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лякливий — Боязкий, полохливий, д. страшкий; (кінь) харапудливий.  Словник синонімів Караванського
3. лякливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
4. лякливий — -а, -е. Який легко лякається, усього боїться. || Який виражає страх, боязнь. || Сповнений переляку, страху, побоювання. || у знач. ім. лякливий, -вого, ч. Той, якого легко сполохати; полохливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лякливий — не (з) полохли́вого (лякли́вого, боязко́го і т. ін.) деся́тка (ро́ду). Хоробрий, сміливий, небоязкий. — Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (А.  Фразеологічний словник української мови
6. лякливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. лякливий — Лякли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лякливий — ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, ..тихо схилився до пана Рогмунда (Тулуб, Людолови, І, 1957,18); // Який виражає страх, боязнь.  Словник української мови в 11 томах
9. лякливий — Лякливий, -а, -е Пугливый.  Словник української мови Грінченка